Спорт и искусство

Мені здається, що у Вільнюсі були всі, і що я – один з небагатьох хто перший раз зовсім недавно побував у столиці Ліетуви. Тому просто розповім про свої особисті і суб’єктивних вражень ☺

Перша асоціація яка виникає, коли в мене запитують: «Ну як там?», І перше що я відповідаю – це «затишно» ☺

Естесственно, будь-яке місто починається з вокзалу (ну або з аеолпорта), вже вийшовши з поїзда я відчув, що якось все тут раціонально і чисто …

2
Вокзал, безумовно радянська будівля, яких повно по країнах колишнього союзу, виглядає непримітно тільки зовні, всередині все теж дуже чисто, акуратно і без надмірностей … двері відкриваються самі скрізь, людей-трохи, жебраків – не зустрів ніодного, в центрі будівлі стоїть забавна 3х-мірна карта Литви з дитячою ж / д дорогою. Кинувши монетку можна подивитися як по Литві їздять потяги … це дуже подобається дітям …

трохи оффтоп:
Ще, на вокзалі, поки я чекав своїх друзів, до мене підійшов німець щось уточнити, дізнався що з Білорусі, ну і розговорилися ми з ним … а він типу подорожує по східній європі …
Він звичайно ж став розпитувати мене про “як-би останню диктатуру Європи” … розповідав, що дуже хотів би подивитися сам, але боїться, потомучто начувся, що у нас іноземців можуть схопити на вулиці і посадити до в’язниці (я звичайно ж запросив його до нас, розповівши про національну програму залучення іноземних туристів, увірувавши що в’язниця йому не загрожує і що не варто вірити всім цим бредням) … потім він розповів, що у нього є така гумова бел-чирвона-біла штука на руку “За свободу”, і поцікавився чи є в мене така … я кажу що є … тоді він щиро здивувався, чому я не сиджу в тюрмі, якщо ношу таку пов’язку на руці …
ще він расспарашівал про ціни, на що я з гарячою говорив, що вони у нас охуевшій, привівши в приклад молоко за пів євро, хліб за пів долара і м’ясо за 9 доларів … він вилупив очі, поперхнувшись сказавши, що, мовляв як ви там можете жити з такими цінами і такими зарплатами …
Ну вообщем ладно з ним німцем … він у росію їхав … хай оцінить ту обстановку …

Вільнюс – місто невелике і дуже дуже схожий на Мінськ …

3
Ми всі три дні провели у старому місті, який вдає із себе споруди переважно середини 19 сторіччя …

4
Архітектура дуже нагадує Мінськ, і хоч я не великий знавець нашої столиці, але як мені здається, якби на Немизі не побудували цей потворний будинок, а зберегли історичні квартали, на території Троїцького, Раковського передмістя та Верхнього міста – то ця частина міста була б дуже схожа на теперішній старий Вільнюс … та ж архітектура: невисокі, переважно дво-та триповерхові, притиснуті один до одного будинку пастельних тонів, з мінімальним декором, невеликими, але симетричними вікнами, двухсканимі дахами, і вузенькими вуличками … Там дуже чисто, кругом ростуть дерева …

5

6

7
річна кафешка, яких повно в старому місті, які все затишні і незвичайні … в сенсі, це не просто виніс пластиковий стіл на вулицю, і отримав літнє кафе … тут є атмосфера …
8

9

10
головна туристична вулиця, на ній стоять сувенірні лавки і магазинчики … удалечині видно вежа Гедеміна … символ країни …

11

12
приємно гуляти, їсти морозиво і розглядати праці народних умільців …

13
готель в одному з витіюватих провулків старого Вільнюса … мені сказали, що тут зупинявся Тоні Блер, коли приїжджав до Литви …

14
вуличний декор … перший поверх будинку …

15
ще один закуток … коли я ходив по них, мені уявлялося почемуто, що за цими ж вулицями бігали повстанці при повстанні Кастуся Калиновського …

16
точно не беруся стверджувати, але на будівлі написано, що це “якийсь там економічний університет”

17
центральна площа з будівлею схожим на театр, але насправді, це головний католицький костел Литви … мені не сподобався … більше схожий на язичницький пантеон … і рядо маяк якийсь стояв …

18
а це головна, центральна вулиця міста – проспект Гедемінаса, що починається від собору …
стверджувати не буду, але по-моеу вона була побудована в 50-60х роках і архітектура є типовою для того часу – радянські монументальні будівлі з ліпним декором, височенні стелі і тд і тп (схожа на наш проспет Незалежності), НО, йдучи по цій вулиці, я абсолютно не чуствовать колгоспного минулого, яке чувствуецца гуляючи по нашому проспекту …
всі перші поверхи всіх будинків віддані під модні магазини і дорогі ресторани … немає таких широких тротуарів з відсутністю людей, тут вони вузькі, ростуть дерева, стоїть багато декоративних лавок, майже відсутні машини, хоча вулиць ніби як і не є пішохідною і веде з центру на околицю …
до речі там практично скрізь, і на головному прспекте теж, є доріжки для велосипедистів, що не може не радувати …

19
міліционери, що прогулюються по проспекту … один з них – жінка …

20
завжди запечетлеваю громадський транспорт … трамваїв і метро у Вільнюсі нету …

21
потім ми забрели в район “Ужюпіс” (слово оч прикольне
сподобалося те, що назва району є і на білоруській мові, та ще й перше в списку …

22
посиділи ось у цьому пивному кафе

23
район Ужюпіс, як мені розповіли, це какби мажорний район … раніше він був самим непрестижним, а потім раптом став найпрестижнішим … багато багаті люди купують собі тут будинки і квартири, реставрують їх і переселяються жити, але є ще й старі господарі, які тут жили, і перебудовуватися не хочуть … так і живуть в трущобах …
тому тут прямо по сусідству живуть найбагатші люди міста та найбідніші люди міста …
24

25

26
зворотна сторона однієї з будівель …

27
приватний магазинчик … напевно сімейний …

28
вечірній центр … всі п’ють пиво … зверніть речі увагу, як там зроблені навіси на столиками

29
я теж не відстаю від місцевих туристів … милуючись перехожими і …

30
… попиваючи Alus (єдине слово якої я вивчив з литовської мови)

До речі: як я вже писав, у Вільнюсі дуже красиві литовки, всі такі спортивні, засмаглі, стильно одягнені (видно знаменитий Акрополіс зробив свою справу) … як мої подруги сказали, хлопці там теж симпатичні …

До речі: що ще вразило, хоч Вільнюс це какби і столиця країни Євросоюзу, Європа і все таке, так от там в діловому центрі не так давно побудували кілька висотних будівель поверхів під 60 зі скла і бетону … загальна панорама міста, дивлячись на який з височини , представляється як низькоповерхова забудова по всій площі і стирчать 4 вежі … так от що мене дійсно здивувало, так це те, що поряд з таким ось склом і мармуром, в 50 метрах від башти «Європа», контрастує радянська общага поверхів у 20, на балконі якої висять дитяч пелюшки і труси … вздовж такий же вулиці, як би в діловому центрі, поруч із сучасним офісним будинком стоїть стара хатина така, майже розвалюється, обгороджена огорожею, де всередині пасуться курочки, мало не свині кричать з хліва, і сидить бабуся на ганочку і в’яже щось … а навколо місто шумить, їздять автобуи, шастають люди в дорогих костюмах … а їм все дарма …
Це, як мені розповідав один литовець, приватна власність … і вона священна … якщо людина не хоче продавати свою землю і переїхати – то ніхто його не змусить і не відбере … нехай навіть це і не вписується в задумки влади з облаштування міста …
Я щире здивувався цьому і подумав, що в Білорусі до власника такої халупки в центрі міста просто прийшло б цидулку з виконкому, що наказує виселитися протягом місяця, а якщо не встигнеш, то ще й заплатиш витрати місту, в Росії і того гірше – підпалили б напевно … а от там немає … якщо колись дозволили, значить назавжди …

31
ви думаєте це Мінський “Зелений луг”??? ан ні, це спальний район європейської столиці … я різниці не помітив …

Вільнюс, розташований до Мінська напевно ближче, ніж будь-який наш обласний центр, але от якщо захотіти, то і “з того що було” можна зробити кльовий місто (це я до того, що Мінськ дуже схожий на вільнюс, все таки кілька століть одна країна була, і що в Мінську є практично все теж, що і у Вільнюсі, але от тупий підхід чиновників не дозволяє отримати ту ж атмосферу) …

В цілому, місто мені дуже сподобався і виїжджати звідти не хотілося …

пс: фото неякісні, так як стиснуті до неподобства: (

Політики давно вівчілі правило – головне аби в мас-медіа просторі пролуналі Потрібні слова, при цьому твої справи хай хоч на 180 градусів розбігаються з цімі правильно заявив. Бо тихий хто почує и спрійме твоє Повідомлення буде набагато Більше тихий, хто віявіть в них обман.

Шустер Лайв мінулої П’ятниці 18 листопада вісвітів кілька цікавіх хоча и Сумной моментів Нашої сьогоденної політічної дійсності. Після Початкова мізкопромівання, и переходу Дискусії до закону про вибори, добро стало видно, Що нінішні Представники так званої опозіції, Це власно Такі Самі ліцемірні и пожадліві люди, Як и Представники провладної партії. Вся зацікавленість якіх тримати Свій П’ятак Ближче до державного картає, абі при нагоді запустіті Туди Своє ріло, а ще кращє залізті до нього ЦІЛКОМ. Апофеозом стало Голосування глядачів в студії, його призначення та віявіло Що більш Як 90 відсотків народжения в Україні, а кож близьким 70 відсотків режісерів НЕ вірять, Що наступні вибори в Україні Будуть Чесні. Від Тільки Присутні в студії депутати Дивувалися на ці, и думали, ну и Що з того Що люди не вірять, Хіба та їхня думка Щось вірішує, все одно Як ми захочемо Зробити так и будет.

Цікаво Що весь цею цінізм, ліцемірство и обман, які одностайно лили ВСІ Гості студії Як провладні, так и опозиційні, мімоволі збуділо гаряче Бажання разом зніщіті Всіх: депутатів, багатіїв-олігархів, чіновніків, блакитний, не блакитні, не розбіраючі хто Більше накрав, хто менше, чия брехня більша, чия Менша, не розбіраючі гуманно Це чі Ні, правильно, чи не правильно. Позбутіся Всіх!

Відомій італійській псіхіатр реформатор Франка Базалія доволі сміліво свого часу сформулював принцип, згідно якому повністю унікнуті агресії у суспільстві Неможливо, через ті Що в Певної умів агресія являє собою єдиний можливости вихід Із сітуації. І зараз ці так звані Народні обранці, Замість Поиск порозуміння з людьми, щосілі штовхнути Створити нам самє Такі обмежені Умови кіль люди не будуть бачіті інших можливости (або не будуть в них віріті) як можна Изменить власне жіття, життя своєї Країни, окрім Як силові методом. Жадоба залила очі І не згадають посланія

Схаменіться! будьте люди,
Бо лихо вам буде.
Розкуються Незабаром
Заковані люде,
Настане суд, заговорять
І Дніпро, и гори!
І потече сторікамі
Кров у сінє море
ДІТЕЙ ваших … і не буде
Кому помагаті.

Звичайний, наш пост тоталітарній котел витривалости, ВІН довго Може стрімуваті в собі пару Поки вібухне, альо чі Варто грата з вогнем.

Якось ще зі школи пішло, що я не люблю іноземні мови. Не те, щоб я їх зовсім не знаю, але бажання їх вивчати досконально мені відбили ще класі в 6-7м. Дуже специфічний вчитель був у нас просто. І розумію, що зараз це необхідність, і змусити себе не можу, навіть зараз, через багато років.

Часто чую, що автоматичні перекладачі – це погано і що швидше самостійно перевести. У моєму випадку краще кострубато перевести перекладачем, а потім все красиво відредагувати і відшліфувати. Я суть основну розумію, потрібні іноді деталі, а далі літературно все красиво викласти – не проблема, нехай не дослівно, зате красиво і за змістом вірно. Та й перекладачі зараз стали переводити дуже непогано. Ні, ну якщо є зайві гроші або гостра необхідність, можна замовити послугу професійного перекладу, теж не проблема.
А от у чому я вважаю дуже важливі такі послуги, так це в перекладі програмного забезпечення, так званий переклад локалізація. Це повна, наприклад, русифікація програми і всієї документації до неї. Я часто користуюся фотошопом російською, знаю положення інструментів практично напам’ять, але коли довелося працювати з англійським варіантом програми, трохи загубилася. і не тому, що складно вивчити два десятка слів, а тому що сприймається все зовсім по-іншому. І коли потрібно працювати швидко, зручніше це робити рідною мовою.

Шукала картинку до посту і знайшла цих милий кошенят і пристрої, що переводять їх “розмови”, є аналогічні винаходи для собак. Ось що дійсно корисно ))

На цьому тижні нарешті замовила друк фотографій дитячих, обраного за рік. Попередньо відшліфувала їх, підігнала по всім необхідним параметрам, зробила невелику корекцію. Є спеціальні правила, за якими готують фото до друку, щоб на виході було все добре, і я їх виконала. Здала, попередила, що все підготовлено, подякували і сказали забирати на наступний день. Забрала … злая … При тому, що саме в цій точці раніше завжди робили добре.
Частина відбитків дійсно вийшла добре, але в половині вилізла зайва жовтизна. Що і як вони там налаштовували – я не знаю, але зрозуміла, що не дарма весь тиждень я писала Огляди принтерів, такі як на сайті за посиланням. Потрібно щось вирішувати і таки вирішуватися на покупку. У себе напевно більше подібні огляди писати не буду, хоча все може бути. Але подивитися на Новинки принтерів і прочитати їх опису з критикою і відгуками можна на printer-spb.blogspot.com.

Конкурс присвячую річниці свого ЖЖ, яку я прогавила 4го вересня
Всю весну і все літо ми ділилися фотографіями квітучих дерев, перших зав’язей, плодів …
Тепер давайте включимо всю свою спостережливість і спробуємо розгадати, фрагменти яких плодів розміщені на фотографії нижче. На фото все зелене і зняте в один день.

Для участі в конкурсі потрібно:
1. Подружитися зі мною в ЖЖ, якщо ви ще цього не зробили.
2. Розмістити анонс конкурсу на своїй сторінці з посиланням на цей пост (можна зробити репост). Адже чим більше учасників, тим цікавіше.
3. По можливості проанонсувати конкурс в інших соц.сетях.

Далі йдемо в коментарі і пишемо відповідь у формі перерахування варіантів по-порядку, зазначеному на зображенні, від 1 до 5. Один коментар = одна п’ятірка. Кількість коментарів не обмежена.

По ходу гри я буду давати підказки тут, в ЖЖ і в своєму фото-блозі, де я створила спеціальний альбом під цей конкурс. Будьте уважні, там вже є збільшені фрагменти, тобто підказка № 1!

Найприємніше, призи! Перший відгадав отримає 25грн (100р) на мобільний телефон або на рахунок ВебМані, найактивніший учасник змагання – віртуальний ЖЖ-подарунок. Конкурсне завдання:

Підказка № 2: тут ягоди, фрукти і дещо ще, що назвати немогу, бо відразу видам відповідь (хоча ви його вже й так розгадали)

Підказка № 3: плоди розташовані в алфавітному порядку

Основною спеціалізацією себе у фотографії я вважаю персональні фотосесії в студії.
Але, звичайно ж, фотозйомка весіль не обходить мене стороною.

Так ось, про що це я. Під час цих святково-радісних заходах я побачив досить багато провідних. Хочу порадити одного з них – ведучий на весілля Руслан Столяр.

Отже, чим же цей “тамада” відрізняється від інших і чегой-це я його раптом почав розхвалювати?

Пройдемося стисло і по пунктах:

1) Ви отримуєте не просто ведучого, а скоріше розпорядника на весілля. Допомогти з прикрасами залу, порадити, знайти і домовитися з артистами і музикантами, організувати виїзну розпис – все це він.

2) Позитив, мега-позитив, ні краплі занудства і затягнутості моментів свята. Доводилося зустрічати ведучих, які організують зустріч молодих у кафе / їдальні на 1,5 години. У кращому випадку. Вітання сотні людей. Запалити свічки. Перший танець …. А люди (і фотограф) з ранку на ногах. І їсти хочуть! І втомилися!

3) Абсолютно коректне проведення конкурсів і “політично правильні” жарти. А доводилося зустрічати в інших конкурси, спрямовані, таке відчуття що, не на “загальне розвага”, а на розвагу інших, за рахунок приниження конкурсантів. Жуть!

4) Просто хороший, цікавий і інтелігентна людина. Особисто мені – це зовсім не байдуже

ЗИ: До речі, саме цій людині я довірив проведення і своєї власної весілля.

На зустрічі «Перспективи антиалкогольної компанія» обговорювали питання: чи є проблема в помірному вживанні алкоголю? де закінчується «здорове» вживання? і як утриматися в “точці повернення»? Вийшла дуже навіть пристойна програма громадського та державного регулювання вживання алкогольних напоїв.

Але низка питань залишилася «за кадром», може це і правильно? Наприклад, для людей старше 40, не секрет, що дружини часто стимулюють вживання алкоголю чоловіками! Мета – зберегти сім’ю, через підтримку відчуття кайфово життя. Щотижневі дружні посиденьки з рясним вживанням спиртного, створюють класну ілюзію повноцінного життя. Загальне дружнє сп’яніння дає можливість «почудити», проявити приховані таланти, виглядати цікавим і яскравим. І не важливо, що робити завтра, треба якось прожити сьогодні.

Виходить все якось по-російськи, життя життям, а статистика статистикою, і бог з ним, що статистика говорить, що понад 50% сімей розпадаються через пияцтво одного або обох членів сім’ї. У тому числі й тому, що часто, хтось один з членів сім’ї, усвідомивши проблему, намагається змінити реальність. Розпадається тому, що почавши говорити і діяти, він так і залишається одним. До речі, в очах оточуючих зі знаком «-».

Польща – місце магічне. Часом радісно-яскраве, часом депресивно-похмурий. Невипадково ця країна отримала прізвисько Христа народів. Хоча потрібно враховувати, що автором цього влучного визначення був Міцкевич. Втім, часи змінюються і з’явилися нові символи страждання, у зв’язку, з чим Польщу тепер іменують “емо народів”.

Польща хильнула горя з лишком, одні нацистку табору чого варті. У Варшаві, наприклад, встановлені, пам’ятні таблички з написом «Тут пролилася кров поляків» або «Тут загинуло 18/100 (цифри варіюються) поляків». Тема Другої Світової війни взагалі хвора для Польщі. Чого варті допитливі підрахунки і статистичні дослідження. Поляки визнають, що в Радянському Союзі загинула величезна кількість людей, однак тут же обмовляються і повідомляють, що в процентному співвідношенні кількості вбитих до загальної величини населення, величина польських втрат значно вище. Така вже натура у цих емо – завжди знайдуть привід впасти в депресію.

Хто знає, що на фотографії?

Після того, як загадка була розгадана, публікую тут же продовження.

Для того, щоб витягти соковиту м’якоть, знадобляться наступні інструменти:

Причому, коли ми попросили не чистити їх до кінця (як видно на фото, в металевій тарілці вже лежить одна повністю очищена устриця), а залишати на одній стулці, до дівчини-продавця приєдналася помічниця, яка почала попередньо очищати стулки раковин щіткою:

І передавала дівчині помоложе, яка била по раковині широкою частиною сокири (а-ля молоток), а потім піддягати прочинити стулку ножем:

В цілому процес виглядав так:

Після вона склала відкриті раковини по дві штуки, м’якоттю всередину, і перев’язала резинкою. Всю покупку поклали в пакет, щедро засипали льодом, і ми помчали додому – дегустувати.

Удома варто ще раз гарненько промити під проточною водою кожну стулку, озброїтися гострим ножем для відрізання “ніжки”, де м’якоть кріпиться до стулки, запастися соком лайма і гострими соусами, і … приготуватися отримувати задоволення!

Продають їх на Самуї, в Натон, прямо біля дороги, там де сонгтео збирається повертати до пірсу поромів на Донсак, якщо їхати з півночі.

Ну, принаймні, навесні точно їх там продавали. Влітку ми пару разів були в Натон, проїжджали це місце, але устриць не бачили. Чи то продавати перестали, чи то це нам так “щастило”.

Ще точно такі ж, але вже повністю очищені устриці продають в Теско, в рибному відділі.
Знайти просто – шукайте пластикові круглі баночки.
На мій погляд, устриці там вже не такі смачні, але … за браком інших – можна купити і в супермаркеті.
Ціна – щось близько 50 бат. Там їх буде штук 10-12, але дрібних.

Смачного!

UPDT Репортаж про устричній фермі від Олексія sangsom.livejournal.com/3793.html

ля того, щоб ваша пральна машина приносила тільки радість і стала вірним і надійним помічників на службі у вашого побуту, необхідно правильно встановити її.

Часто, послуги з подальшій установці нової пральної машини пропонує сам магазин, де ви її придбали. У цьому випадку відповідальність лягати на плечі майстра, що встановлює машину. Якщо виникне необхідність ремонту пральної машини з причини неправильної установки, він буде проведений за рахунок магазину.

Якщо в магазині установку не пропонують, можна звернутися до професійного майстру, який якісно і швидко виконає установку вашої нової пральної машини, без яких-небудь турбот з вашого боку.

Існує третій варіант – самостійна установка. У цьому випадку ви заощадите певну суму на послугах майстра, але витратите якийсь особистий час і зусилля на проведення установки. Для тих, хто зважився на цей крок, слід знати про деякі важливі правила.

Найголовніше правило: температура в кімнаті, де встановлюється пральна машина, повинна бути не нижче 3 градусів тепла. При недотриманні цієї умови, найменше що може трапитися – поломка і подальший ремонт, а саме неприємне – заміна непридатної до експлуатації пральної машини на нову, природно, за ваш рахунок.

Чекаєте дитину? Читати про 7 тижні вагітності, а також про інші періодах аж до народження дитини можна на mama.neolove.ru.